Матеріали для вас підготувала

вчитель-логопед ДНЗ №1 

Хомуткова Євгенія Леонідівна 

 

 

 

 

Розвиток слухової уваги

         Ігрові  завдання не повинні бути занадто простими (малюкові буде нецікаво їх виконувати) чи складними (дитина відчуватиме невпевненість у своїх силах). Добирайте навантаження таким чином, щоб воно відповідало віковим, мовленнєвим і психофізичним можливостям дитини, було цікавим та доступним для сприймання. Фантазуйте, придумуйте власні варіанти ігор, аналогічні тим, які викликають особливі труднощі у вашої дитини. Адже найкраще знаєте свого малюка саме ви.

Наступні ігри навчать вашого малюка ділити слово на склади. Склад – це частинка слова, що складається з кількох звуків, один з яких – голосний. Слова складаються з одного і більше складів.

                       Уміння ділити слова на склади допоможе вашому малюку вимовляти складні, «довгі» слова та сприятимуть у підготовці до опанування навичками читання та письма.

                      Запропонуйте дитині пограти в таку гру:

Гра «Цікава мандрівка».

Мета: навчити  дитину ділити слова на склади. Підготувати до читання

Хід гри: Запропонуйте дитині гру: я називаю слово, а ти розбирай  його на склади. При цьому ти будеш крокувати і поділяти слово на склади. Скільки складів, стільки й кроків.

Наприклад: торт – 1 крок, книж-ка – 2 кроки, та-ріл-ка –

             3 кроки,  те-ле-ві-зор – 4 кроки, біб-лі-о-те-ка – 5 кроків,

             ві-де-о-маг-ні-то-фон – 7 кроків.

А тепер я назву, скільки складів має слово, а ти пригадай слово з названою кількістю складів. Кроками перевір, чи правильно ти підібрав слова.

У грі може приймати участь вся родина.

Мовленнєвий розвиток дітей та подолання мовних недоліків

Наша мова складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина повинна навчитися ще до школи. У дошкільному віці спостерігається неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Для три-чотирирічних дітей характерна загальна пом’якшеність мови. Пропуск звуків характерний майже для всіх дітей віком до трьох років. Якщо дитина в одному слові в поєднанні з голосним вимовляє певний звук, а в другому – в поєднанні з приголосним його випускає, то це не є дефектом мови. Наприклад, у слові «молоток» дитина правильно вимовляє звук Т, а в слові «стіл» його пропускає – «сіл».Деякі діти можуть пропускати цілі склади з важкими звуками. Найчастіше пропускаються звуки Р,Л,Ш,Ж,Ч,Щ,С,З,Ц та звуки К,Г. Такі вади, якщо батьки систематично не працюють з дітьми, можуть тривати до 6-7-річного віку.

У дошкільному віці зустрічаються заміни одного звука іншим. Якщо бути неуважними до звуковимови дитини, то такі заміни можуть залишатися надовго. У мові дошкільників найчастіше відбувається заміна:

  Шиплячих Ш,Ж,Ч свистячими С,З,Ц;

  Свистячих С,З,Ц шиплячими Ш,Ж,Ч;

  Шиплячих і свистячих звуками Ф,В,Т,Д;

  Звуків К,Г звуками Т,Д;

  Звука Р звуками Л,Й, звука Л звуками Р,ЛЬ,Й;

  Звуків Р,Л звуками В,Г.

     До порушення звуковимови належать також спотворення звуків, неправильна їх артикуляція. Діти 3-4 років часто пом’якшують приголосні звуки. Спостерігається нечітка вимова приголосних, наближення одного звука до іншого, їх уподібнення, що приводять до спотворення слова. Досить часто зустрічається міжзубна вимова звуків С,З,Ц,Ш,Ж,Ч,Щ,Т,Н,Д,Л; бокова вимова звуків С,З,Ц,Ш,Ж,Щ,Р. Така вимова звуків, якщо своєчасно не звернути на неї увагу, може залишитися на все життя.

Чиста і правильна вимова звуків залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального (головний мозок) або периферійного відділів мовного апарата внаслідок інфекційних хвороб, або вроджених вад. Але у більшості дітей дошкільного віку вади звуковимови спостерігаються і тоді, коли немає вад мовного апарату. Вони пояснюються особливистями його будови.

Які ж особливості мовного апарата дітей дошкільного віку? Голосові зв’язки та гортань дошкільника коротша, ніж у дорослого. Язик менш рухливий і гнучкий та займає значно більшу частину ротової порожнини, ніж у дорослого. Цим і пояснюється дзвінкий голос дітей та пом’якшеність звуків. У дітей 6-7 років під час випадання молочних зубів спостерігається шепелявість. Загальною причиною вад звуковимови є недосконала робота центральних апаратів слуху і мовлення, які містяться в корі головного мозку. Дошкільники не завжди виразно сприймають на слух мовні звуки. Рухи їхніх мовних органів неточні, недосконалі. Цим можна пояснити нестійкість вимови дітей середнього дошкільного віку (4-5 років). Звуковимова найчастіше залежить і від правильного дихання.

Розрізняють мовне і немовне дихання. Мовне дихання дітей дошкільного віку . як і їхній мовний апарат, відрізняються від дихання дорослих. Оскільки у дошкільників невеликий об’єм легенів, слабкі дихальні м’язи, мовне дихання неглибоке, часте, вдих поривчастий, іноді судорожний, шумний, з різким підніманням плечей, вдих відбувається перед кожним словом або в середені слова.

    Пропонуємо вправи на розвиток мовного дихання 

   «Дмухання на папірці».Тоненький папір нарізати дрібненькими клаптиками і запропонувати дитині дмухати на них.

    «Перекочування вати».Перекочувати силою видихуваного повітря ватної кульки по поверхні стола.

     «Гасіння свічки».Гасити свічку на відстані.

     «Надування бульбашок».Дитина дмухає з такою силою, щоб на поверхні води утворилися бульбашки

     «Дмухання на кораблики».Дмухання на паперові кораблики, що плавають у мисці або у ванні з водою.

     «Дми на метелика».Дорослий виготовляє паперового метелика , прив’язує його до палиці, тримає у дитини над головою і пропонує дмухати на нього.

     «На гойдалці».На горизонтальній нитці  прикріплюють різнокольорові паперові фігурки ляльок. Дитина силою видихуваного повітря розгойдує їх.

      Можна також запропонувати здування кульбаби на прогулянці, надування кульок, дитячих гумових іграшок, прокочування олівця силою видихуваного повітря, гра на губній гармошці і т.ін.

У 3-4 роки тривалість видиху повинна забезпечувати вимову фрази із 2-3 слів («один, два, три»), у 5-6 років – із 3-5 слів («один, два, три, чотири, п’ять»).Тривалість між видихом і новим вдохом має дорівнювати фразі  «достатньо, ще раз».Ще до школи діти повинні навчитися правильно користуватися мовним диханням в активній мові.

Найбільш поширеними випадками порушень вимови звуків є такі:

1.Призубна вимова шиплячих звуків – кінчик язика звужений і не займає нормального верхнього положення, трохи опущений і впирається в зуби (туба-шуба, тапка- шапка).

2.Шепелява, міжзубна вимова шиплячих звуків – кінчик  язика просувається між верхніми і нижніми зубами (кіссска-кішка, миссска-мишка).

3.Пом’якшена вимова шиплячих звуків (жжяба- жаба, етажжєрка- етажерка).

4.Заміна у вимові звуків  Ш і Ж звуками С і З (суба-шуба, зук-жук),

   Звука Ж звуком Ш (шук-жук, шаба-жаба),

   Звука Ч звуками С,Ц,Ш (совен, цовен,шовек – човен).

5. Пропуск звука Р під час вимовлення слів ( коова- корова, ак-рак);

    Заміна звука Р іншими звуками: Л,В,Д,Г (відло-відро, твуба-труба,пагта-парта).

 

Пропонуємо деякі вправи для виправлення недоліків звуковимови.

ЗВУКИ Ш,Ж,Ч,Щ.

 Вправа «Чашечка»- рот широко відкритий, язик широкий, кінчик і бічні краї язика підняті вгору. Тримати 5-10 секунд.

 Вправа «Смачне варення» – показати дитині, як слід злизувати варення. Рухаємо широкий кінчик язика по верхній губі зверху-вниз.

 Вправа «Трубочка» – губи широкою трубочкою витягуються вперед. Тримати 10 секунд.

ЗВУКИ С,З,Ц.

 Вправа «Посмішка»- губи розтягуються у широку посмішку. Тримати 5-10 секунд.

  Чередування «посмішки» та «трубочки»- губи то розтягуються у посмішку (на рахунок  1-2), то витягуються у широку трубочку (на рахунок 3-4).

 Вправа «Горбик» – рот відкритий, бічні краї язика притиснуті до верхніх корінних зубів, а кінчик язика упирається в нижні зуби. Утримувати 10-15 секунд.

ЗВУК Л.

 Вправа «Лопаточка» – широкий язик висунути, розпластати на нижній губі, тримати 10-15 секунд.

 Вправа «Почистимо зуби» – чистимо язиком верхні зуби з середини зліва-направо. Рот відкритий, губи посміхаються і видно зуби.

ЗВУК Р.

 Вправа «Чашечка».

 Вправа «Конячка»- язик присмоктати до піднебіння, потім відірвати від нього. При цьому утворюється звук, схожий на тупіт копит. Слідкуємо за тим, щоб кінчик язика піднімався прямо, не повертаючись.

  Вправа «Годинник» – рухаємо язиком то в правий куточок рота, то в лівий.

З дітьми 3-4 років доцільно використати ігрові вправи для гімнастики язика. Наведу приклад казки про веселого язичка:

«жив-був собі веселий язичок. Жив він у своєму будиночку. А будиночок цей-рот. Будиночок відкривався і закривався. Ось так!(Дорослий показує, пропонує дитині відкрити і закрити рот.) Язичок то вибіжить з будиночка, то знову сховається в ньому. (Пропонує дітям повторити).Язичок усе, що побачить, хоче сам зробити. Побачив, як кошеня хлебче молоко, і собі став хлебати. Ось так! Покажи, як це робить язичок.

(Після цього язичок «облизує варення», «йде, як годинник», «пиляє дрова» та виконує інші вправи. Язичок стає постійною діючою особою на всіх заняттях і співає пісні – «Пісенька водички», «Пісенька паровоза» і т. і.) 

Для закріплення правильної вимови певного звука з дитиною слід вивчати вірші, чистомовки, скоромовки на ті звуки, які в дитини вже поставлені, але не закріплені.

Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприяє своєчасному виправленню мовних вад.  

Мовленнєвий розвиток дітей раннього віку

Мовленнєвий розвиток дитини – вагома складова і показник її психічного, розумового та емоційного розвитку. Недоліки та вади мовлення, які можуть виникнути в різні періоди дитинства, позначаються на інтелектуальному та комунікативному розвиткові, руйнують особистість, спричиняють соціальну незрілість.

Поява звуків у мовленні дитини має певну  онтогенетичну послідовність, обумовлену етапами розвитку мовнорухового та мовнослухового аналізаторів.

Так у віці від 1 до 2 років формується артикуляція голосних звуків [a], [o], [e] та зімкнених звуків [п], [б],[м].

У віці від 2 до 3х років –артикуляція голосних [і] ,[у],[и], зімкнених [т],[д],[к], щілинних [в],[ф],[г],[х],[й], зімкнено-прохідного [н].

Починаючи з 3х років формується артикуляція щілинних звуків [с],[з],[ш],[ж], зімкнено-щілинних [ц],[ч],[щ].

Окрім певної послідовності появи звуків у мовленні дітей, також відбувається збагачення словника та граматичної будови з розвитком зв’язного мовлення.

Будь-які контакти дорослого з дитиною мають супроводжуватися мовленням.

Ми називаємо їх грою, грою-забавою, вправою, грою-заняттям, позаяк малюк тут спілкується чи діє, і на тлі цього відбувається комунікативний процес. Час спілкування не обмежується й цілковито залежить від готовності дитини, від її бажання та активності.

Малюк постійно вивчає те, що його оточує. Основний метод накопичення інформації – це пальці. Йому необхідно до всього доторкнутися, хватати і навіть спробувати на смак! Якщо дорослі підтримують малюка, даючи йому різні іграшки (м’які, тверді, холодні і т.і.), шматочки тканини, предмети для дослідів, він отримує необхідний стимул для розвитку. Вченими доведено, що мова дитини та його сенсорний опит взаємозв’язані. Тому для гарного мовного розвитку дитини треба розвивати її ручки.

Для малюків після 1 року дуже корисні пальчикові фарби (дитина опускає в фарбу руку або пальчик та «малює» на великому аркуші), пластилін (під доглядом дорослого)- його можна просто розминати та розривати на шматочки. Чим старша дитина, тим більшу нагрузку можна давати її пальчикам.

Після 2х років можна використовувати ігри з ґудзиками. Їх можна перекладати з місця на місце, розкладати за розміром, кольором і т.і.

Можна пришити їх до шматка тканини та зробити забавні застібки.

Дуже корисні пальчикові ігри-потішки. Дитина розповідає віршик і в цей час демонструє дію на пальчиках. Дітям такого віку доступні такі твори усної народної творчості – «Сорока-ворона», «Кую-кую чобіток» і т.і.

Робота з ножицями – теж велике навантаження на пальці. Вже з 3х років дитині можна доручити щось різати.

Всі ці ігри приносять дитині радість і розвивають дрібну моторику, а через неї – мислення, мову, увагу і т. і.

Дуже корисними для розвитку артикуляційного апарату дитини з 1року 6 місяців є ігри для язичка. Дорослий читає вірші, вимовляючи виділені слова разом з малюком.

          Рано-вранці на лугу

          Пастушок «Ду-ду-ду-ду!»

          А корівки в тон йому

          Затягнули «Му-му-му!».

Малюк може спочатку слухати, потім спробує повторити, не зосереджуйте увагу зразу на правильній вимові звуків: артикуляційний апарат розвивається поступово і індивідуально.

Дуже корисними для розвитку артикуляційного апарату дітей раннього віку є «зарядка для язичка». Треба сісти навпроти дитини і вимовляти слова, виконуючи описані дії. Дитина спочатку дивиться, а потім пробує повторити за дорослим.

           На прогулянку язичок зібрався:

            (відкрити рот),

           Він умився,

            (кінчиком язика швидко провести по верхнім зубам)

           Причесався,

            (декілька разів провести язичком між верхніми та

             нижніми зубами, висунути вперед і сховати в рот)

           На прохожих озирнувся,

             (провести язиком по губах – «облизати»)

           Вправо, вліво повернувся,

             (повернути язик в названий бік)

           Вниз упав, вгору забрався,

             (опустити  язик вниз і підняти вгору)

           Раз – і в ротику сховався.

             (сховати язик )

Не слід забувати, що малюк сприймає Ваші дії дзеркально, тому, вимовляючи «вліво», Вам слід повертати язик вправо і навпаки. Можна записати текст на магнітофон, тоді Ви зможете повністю зосередитися на виконанні вправ разом з малюком. Можна придумати свою казку про язичок з схожими вправами. Наведу приклад казки про Веселого язичка:

«Жив-був собі веселий язичок. Жив він у своєму будиночку. А будиночок цей – рот. Будиночок відкривався і закривався. Ось так! (дорослий показує, пропонує дитині відкрити і закрити рот). Язичок то вибіжить з будиночка, то знову сховається в ньому.(Пропонує дітям повторити.)Язичок усе, що побачить, хоче сам зробити. Побачив, як кошеня хлебче  молоко, і собі став хлебати. Ось так! Покажи, як це робить язичок.(Після цього язичок «облизує варення», «йде, як годинник», «пиляє дрова» та виконує інша вправи. Язичок стає постійно діючою особою на всіх заняттях і співає пісні – «Пісенька водички», «Пісенька вітру», «Пісенька паровозика» і т. і.)

Дуже корисними для розвитку мовлення малюків є ігри із звуконаслідуванням. Для цього знадобляться іграшки чи малюнки, з зображенням названих тварин. Дорослий  показує іграшку (наприклад, корову) та пропонує дитині згадати, як вона розмовляє. Малюк вимовляє: «Му-у».Також і з іншими малюнками (як гудить паровоз, машина, як стукає барабан, як пищать мишенята і т. і.) Можна запропонувати  відгадати за звуконаслідуванням, хто прийшов у гості.

-«Му-му-у?» – хто це мичить?

-«Мяу-мяу?»  – хто прийшов?

-«Ква-ква?» -а це хто?

І так далі.

Змінюючи  висоту голосу дорослий  пропонує з’ясувати, яка кішка нявчить велика чи маленька.

Звуковимова найчастіше залежить і від правильного дихання. Розрізняють мовне і немовне дихання. Мовне дихання дітей раннього  та дошкільного віку, як і їх мовний апарат відрізняються від  дихання дорослих. Оскільки у них невеликий об’єм легенів, слабкі дихальні м’язи, мовне дихання неглибоке, часте, вдих поривчастий, іноді судорожний , вдих відбувається перед кожним словом або в середині слова. Для того, щоб навчитися вимовляти такі звуки, як «С», «З», «Ш»,»Ж», «Р» дитина повинна вміти робити достатньо сильний вдих.

Пропонуємо вправи на розвиток мовного дихання:

- «Кульбабка»- на прогулянці знайдіть кульбабку та запропонуйте дитині подути на квітку так, щоб злетіли всі пушинки. Зазвичай дитина впорається за 3-4 рази.

-«Сніжинка»- покласти шматочок вати або паперові маленькі сніжинки на долоньку та здути її. Спочатку показує вихователь, а потім дитина повторює.

Повторювати слід 2-3 рази.

- Гра «Дми на метелика»- виготовити паперового метелика, прив’язати його  до палиці, тримати у дитини над головою і запропонувати їй дмухати на метелика.

Важливо також забезпечити такі передумови розвитку мовлення дітей раннього віку:

- Здійснювати просвітницьку та освітню роботу з тими, хто опікується дитиною, для роз’яснення їм вікових особливостей, винятковості й необхідності своєчасного становлення дитячого мовлення, що сприятиме цілісному й гармонійному розвиткові особистості.

 - Спілкуватися з дитиною орфоепічно та граматично правильною мовою.

 - Відмовитися від зіставляння мовленнєвих досягнень дитини і її однолітків.

 - Активізувати загальну моторику малюка, розвивати м’язи пальців рук за допомогою спеціальних ігор та вправ.

- Спілкуватися з дитиною якомога більше, коментувати свої дії, детально розповідати про предмети, які її оточують.


Консультації для батьків

Мова ваших дітей

Важливу роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її   мовлення , належить сім’ї. Адже перші слова, перші речення маля вимовляє в колі близьких людей – батька, матері, бабусі, дідуся.

Якщо ми любимо свою дитину, бажаємо їй добра та світлої долі, невже байдуже поставимося до труднощів, які згодом спричинюють вади мовлення! Вчасне невиправлення  мовленнєвих вад призводить до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричиняє труднощі у сприйманні та аналізі як навчального матеріалу, так і реальних подій. От чому логопед завжди попереджає батьків, намагаючись застерегти їх від легковажного ставлення до проблем мовлення їхнього малюка.

Наше  мовлення складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина має навчитися до школи. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення. Поняття звукової культури мовлення досить складне і широке, воно містить цілий ряд важливих компонентів: чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну і орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, силу голосу, темп і тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух. У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже потребує допомоги дорослих. Не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу. Деякі вважають, що настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються: «Чому ж ти досі не навчився говорити правильно?» Допомогу дітям із серйозними вадами мовлення надають спеціалісти – вчителі-логопеди. Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади, які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці. Розрізняють такі вади види неправильної вимови: пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.

Чиста і правильна звуковимова залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. У таких випадках потрібне втручання ще й спеціалістів-лікарів. Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови усіх звуків рідної мови.

Поради батькам:

·       Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.

·       Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.

·       Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.

·       Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.

·       Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.

Розвиток  словникового запасу дитини

Більшість батьків хвилює лише неправильна звуковимова дитини, і дуже рідко звертається увага на недорозвинення лексичної та граматичної ланок мовлення.

           Не забувайте про те, що всі сторони мовлення  дошкільника формуються, розвиваються й функціонують у єдності та нерозривно пов’язані між собою. Порушення однієї ланки веде за собою недорозвиток іншої, наприклад, недоліки усного мовлення часто проявляються на письмі  ( тобто дитина пише так само неправильно, як і говорить).

           Тому під час занять важливо коригувати звуковимову, збагачувати словник, формувати граматичні категорії (рід, число, відмінки, час), зв’язне мовлення та розвивати мислення, увагу та пам’ять. Тільки за таких умов навчання буде всебічним і сприятиме гармонійному розвитку малюка.

           Загальновідомо: чим багатший словниковий запас дитини, тим більш образною, різнобарвною, виразнішою є її мовлення. Чим 

Більше дитина засвоїть і буде  використовувати в своєму активному мовленні синонімів, антонімів, порівнянь і багатозначних слів, тим цікавішим співрозмовником вона стане.

            Однак  просто механічне заучування слів не збагатить активний словник дітей. Лише шляхом кропіткої цілеспрямованої

роботи  з використанням вправ та ігрових завдань, читання текстів можливо поповнити словник вашого малюка. Для занять вам знадобляться як предметні та сюжетні малюнки, так і різноманітні лото, дитячі журнали та книжки.

             Дитина повинна знати назви оточуючих предметів (іграшки, посуд, одяг, меблі тощо), їх призначення, вміти порівняти предмети між собою і відмічати схожі та відмінні ознаки. Згодом малюк має навчитися виділяти частини предметів і правильно називати їх.

              Заняття вдома, вільне спілкування  з однолітками та дорослими, читання художньої літератури спонукатиме дитину до висловлювання власних думок, прохань та побажань.

              Читаючи казки, вірші чи оповідання, слід звертати увагу дитини на нові, невідомі їй слова, просити її самостійно пояснити, як вона розуміє їхнє значення у певних реченнях чи частинах тексту. Це вчить дитину визначати значення нових слів, спираючись на ті ситуації, у яких вони використовуються. Важливо також, щоб дитина самостійно змогла використати  нове слово у власному мовленні. Запропонуйте їй скласти речення або словосполучення з цим  словом. Добре, коли дорослі самі створюють ситуації, що спонукають дитину до вживання нових слів. Саме завдяки таким умінням дитина зможе самостійно засвоїти більшість слів із мовлення оточуючих.

 

 Етапи розвитку фонематичного слуху 

 

Старша група

Завдання. Розвивати фонематичний слух. Уміння виділяти звук у слові та визначати його положення, робити звуковий аналіз слів.

На початку року проводяться дидактичні ігри середньої групи на вміння чути та виділяти звук у словах.

І етап

Ознайомлення зі звуками-символами.

Завдання. Навчити розрізняти та озвучувати. Перенести поняття "пісенька" у поняття "символ-звук". Навчити ототожнювати символічний малюнок зі звуком, що він означає.

(Символічне позначення звуків дивись у додатку).

Дидактичні ігри на І етапі

1."Впіймай звук".

Вихователь виставляє на фланелеграф символ-звук.

Діти, погляньте, що зображено, який звук? А тепер ми його пошукаємо у словах. Чи є звук (діти визначають який)"Ш" у слові?. .

Символ-звук міняється. Набір слів для гри, як і в середній групі.

2. "Знайди звук".

Вихователь повільно та підкреслено вимовляє слова з одним звуком.

(Шапка, ш-ш-шуба, кош-ш-шик, ш-ш-шарф, миш-ш-шка і т.п.).

Діти знаходять відповідний символ-звук,

Знайди звук, який сховався у цих словах".

3. "Придумай слово".

Вихователь виставляє символ-звук. Діти повинні придумати слова із цим звуком,

II етап

Завдання. Визначити місце звуку у словах.

Дидактична гра "Де живе звук?"

Вихователь на фланелеграфі виставляє символ-звук. Поруч із ним – "вагончик" з трьома віконечками. Вихователь називає слово. Діти визначають, який звук необхідно виділити, та визначають його місце у слові – "засвічують" (жовта фішка] відповідне віконечка.

Вихователь може не називати слово, а показувати предметну картинку.

Рекомендовані дидактичні ігри та вправи із символами-звуками.

1."Добери картинки".

Виставляється символ-звук. Ряд предметних картинок.

Добери ті, в яких є заданий звук. Покажи слово, в якому є звук.

2. “Добери картинку"

Виставляються 2 символи-звуки. Ряд предметних картинок

Добери до кожного звуку свої картинки.

3. “По домівках"

Утворюються 2-3 домівки. Над кожною – свій символ-звук. Діти діляться на команди. Вихователь тихо каже кожній команді, який вони звук. Кожна дитина знаходить свій будиночок. Можна зі звукоімітацією.

4. “Знайди господаря”

Вихователь каже групу слів з одним звуком. Діти з набору символів-звуків знаходять відповідник.

Вихователь виставляє ряд предметних картинок з одним звуком. Діти визначають його та знаходять відповідний символ-звук. Таким чином знаходять “господаря” для усіх груп слів. Разом діти промовляють кожен звук.

5. “Хто до кого в гості йде?"

Хатинка з 2-3 віконечками. Над віконечком виставляється символ-звук. Дітям роздаються картинки із зображенням звірів. Діти визначають, чи є у назві тваринки один із заданих звуків. Відповідно у те віконечко ставиться картинка.

6. “Придумай слова для господаря”

У віконечках “живуть" символи-звуки. Для кожного придумай слова.

7. “Знайди”

Виставляється символ-звук. На задану тему підібрати слова із цим звуком. На тему: “Овочі", “Фрукти", “Одяг”, “Посуд” і т.д. .

8. “Пригости гостей"

Пригости гостей тільки тим, у назві чого є цей звук. Виставляється символ-звук (2 символи).

Проведіть заняття з дітьми. Їм буде цікаво і весело!

9. “Виправ казку”

Ішов піп гуштим лішом та й жігубив лукавичку. От біжить миска. Побачила рукавичку та й казе:

Тут я буду шити.

Коли це скаче шабка й питає:

Хто, хто в рукавичці живе?

Це я, – миска. А ти хто?

А я – шапка. Пусти й мене до себе шити! …

Було в одного царя три шини: два розумних, а третій дурень. Прийшли до патька свого вони та плосять, щоб відпустив їх поїздити по цвіту, подивитись на інші чарства. Батько вислухав їх та й казе: “Витирайте собі коней та їдьте…”

***

Жили собі дід та папа, і була в них кулочка ряба. Знешла курочка яєчко. Не просте, а жолоте. А тут миска, бігла, хвостиком зачепира, яєчко впало і рожбилося. Дід плаче, баба плаче, а курочка кудкудаче: “Не плачте, діду й бабо, я знесу вам яєчко не просте, а жолоте…" 

  

Вправи на розвиток мовного дихання.

1.Дмухання на папірці: цигарковий папір нарізати дрібненькими клаптиками і запропонувати дитині дмухати на них.

  

2.Перекочування силою видихуваного повітря ватної кульки на поверхні столу.

3.Гасіння свічки на відстані та надування бульбашок на поверхні води (дитина дмухає з такою силою, щоб на поверхні води утворились бульбашки).

4.Дмухання на паперові кораблики, що плавають у мисці або у ванні з водою.

5.Гра «Дми на метелика». Дорослий виготовляє паперового метелика, привۥязує його на палиці, тримає у дитини над головою і

пропонує дмухати на нього.

6.Гра «На гойдалці». На горизонтальній нитці прикріплюють різнокольорові паперові фігури ляльок. Маля силою видихуваного повітря розгойдує їх.

7.Надування кульок, дитячих гумових іграшок.

8.Прокочуваня олівців силою видихуваного повітря по столу.

  

  Як розвивати мовлення дитини.

  

1.Спілкуйтеся з дитиною якомога більше,      коментуйте свої дії, детально розповідайте про  предмети, які оточують її.

2.Збагачуйте словниковий запас запас малюка новими словами, пояснюючи їх.

3.Розмовляй з дитиною повільно, грамотно і чітко, ні в якому разі не «сюсюкай».

4.Спонукай дитину до мовлення, ставлячи їй запитання, поступово ускладнюй їх.

5.Коли малюк говорить, виправляй його мовленеві помилки тільки після того, як він закінчить фразу.

6.Багато читай дитині, вчи її переказувати, разом вчить вірші, вчі складати цікаві історії за малюнками.

7.Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук. Виконуй вправи для пальчиків, малюй олівцями і крейдою (не фломастерами), грайте в мозаїку.

   Не забувайте хвалити дитину після кожного успіху.    

 

Основні правила артикуляційної гімнастики

1.    Заняття має проводитися щоденно протягом 10-15 хвилин.

2.    Кожну вправу дитина має повторювати 5-10 разів.

3. Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату дитини мають повернутися у вихідне положення, а потім- у стан спокою.

4.    Кожну вправу дитина має виконувати повільно, ритмічно й чітко, рахуючи подумки.

5.    Під час роботи із дзеркалом потрібно слідкувати за тим, щоб у дитини працювали лише ті м’язи, які тренуються в даній вправі. Шия й плечі мають бути не напруженими.

6.    Під час виконання вправи слід використовувати свою долоню й долоню дитини для імітації рухів язика.

7.    Гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтомлення.